Ще восьмого вересня цього року тренерський штаб запорізького футбольного клубу «Металург» заявив – клуб на грані фінансового краху, що, нажаль, призведе до розформовування команди і достроковий вихід з ліги «Парі-матч». Та на сьогодні запоріжці й досі виступають на українській футбольній арені, чим дивують любителів футболу нашого міста.
03.10.2015 – саме ця дата прозвучала як останній день існування клубу. Саме матч «Металург» – «Сталь» повинен був завершити ходу запоріжців у футбольній історії. І всі вболівальники після гри залишали стадіон в траурному настрої не через програш «металургів» (бо звикли вже), а через те, що більше не побачать їх на полі.
Така патова ситуація утворилась після відмови фінансувати клуб генеральним директором ПАО «Мотор Січ» В. Богуслаєвим, що їм і володів. Причину такого поступку він аргументував поганими результатами команди. Та якщо подивитись правді у вічі, то шановний Вячеслав Олександрович просто «спускав» зарплату футболістів на передвиборчу кампанію, що, на мою думку, не добавить йому ані честі, ані голосів.
«Чорна» дата вже пройшла, а «Металург» як не як досі грає! І вже вболівальники подумали, що знайшовся той, хто буде фінансувати клуб і загроза зникнення з турнірної таблиці анульована. Та А. Шевчук, президент ФК «Металург», у своєму інтерв’ю заявив, що клуб ніхто не фінансує, команда грає на ентузіазмі (за що їм респект), а комунальна заборгованість зростає. Так, керівництво стадіону вирішило не брати плату за проведення матчів і були одноразові донорські внесення зі сторін кандидатів на місто мера, але навіть це не робить ситуацію прийнятною. На питання: «Скільки в такому становищі протягне клуб?» пан Шевчук відповів, що якщо не з’являться інвестори, то максимум до зимового трансферного періоду.
Як для ревного вболівальника запорізького «Металурга», мене і більше сотні тисяч моїх земляків ця по істині трагедія дуже хвилює. І річ не в патріотизмі чи честі міста. Просто маючи далеко не погану футбольну інфраструктуру, найкращу спортивну школу в Україні, що прославилась своїми талантами, чудовий європейський стадіон, неймовірно відданих вболівальників ми не повинні залишатись від великого футболу. Та, нажаль, від нас мало що залежить. Вся надія на чиновників, що воюють за вигідні для себе крісла, та ні як не за престиж Запоріжжя.
Автор: Сергій Журба
