Чи задумувались ви колись про проблеми інших людей?Цікавились тим, як живуть ваші колеги, друзі, знайомі? Як правило, кожен з нас частіше думає про себе,ніж про інших. Особливо, коли нам погано. Зіпсований настрій, спізнився на маршрутку, потрапив під дощ. Причин може бути багато. І кожна із них це лише привід знову жаліти себе, але ж як часто ми жаліємо інших? Забуваємо про власні негаразди,щоб допомогти, підтримати, чи хоча б вислухати?Здавалося це ж так просто, але чомусь давно забуте діло.
Хоч раз у житі ви бачили як по дорозі мчить швидка або пожежна машина, і чому так рідко це визиває сум. Адже у когось саме зараз трапилося лихо.
На сьогодні байдужість стала однією з основних соціальних проблем. Люди звикли одягати свої навушники, бути глухими та сліпими до світу що оточує їх. Навіть діти зазнають впливу з телеекранів та інтернету. Колись добрі казки замінили мультфільмами,які пропагують жорстокість та бійки. З’явилось багато фільмів з так званим «чорним» гумором. До того ж і сам інтернет, який зараз не є розкішшю, а скоріше необхідністю, включає в себе жорстокість. А справжніх прикладів для наслідування залишилось дуже мало.
Скільки разів люди проходять повз тих кому погано. Вже не кажучи про недієздатних або обмежених людей, пенсіонерів. Адже завжди можна знайти виправдання,наприклад: «поспішаю», «чому я?» , «це мене не стосується». Але це велика помилка, бо кожен з нас може опинитися в поганій ситуації. І хто тоді подасть нам руку допомоги?
Вже давно потрібно витіснити названу гостю Пані Байдужість. Тож давайте змінимо світ на краще, не залишайтесь байдужими до інших!
Автор: Вероніка Хорольська
