Що заважає нам бути щасливими?

Щодня ми чуємо про чиїсь успіхи у різних сферах. Гарі Олдман отримав оскар, відомий спортсмен потрапив до Книги рекордів Гіннеса, принц Гаррі отримав спадок, а подруга вийшла заміж. І одразу на думку спадає «А чому ж я не можу бути таким щасливим, як вони?».

І перед нами створюється певна ілюзія ідеального світу, де щасливий кожен, окрім нас. Проте ми не замислюємось, що й цих відомих людей можуть спіткати негаразди. Наприклад, Олдман за своє життя був одружений 5 разів, тож чи варто казати про щасливе кохання в його житті? Спортсмен, що став чемпіоном, порвав зв’язки через численні виснажливі тренування, а принц Гаррі взагалі залишився напівсиротою. Тож, чи варто вважати, що життя цих людей щасливіше від нашого?

За нашою статистикою, 9-ти з 10 опитуваних людей, не вистачає чогось, аби бути щасливим на повну. Гроші, машина, всесвітня слава та популярність.

Невже цими речами слід вимірювати таке важливе відчуття «щастя»? Кожен погодиться, що нові покупки, дорогі речі, смачна їжа – усе це приносить нам задоволення. І, здавалося б, задоволення й радість і є складовою щасливого життя.

Проте, замисліться на хвилинку над тим, що ви маєте зараз. Не варто згадувати те, чого вам не вистачає, а навпаки – зосередьтеся на ваших володіннях. І мова зараз йде зовсім не про матеріальні цінності. Лише зазирніть у вікно і погляньте на красу цього світу: на промінця сонця, що зігріває зсередини, на пташку, що пролетіла повз, на дерева, що з кожною порою року змінюють свій образ.

Увімкніть улюблений фільм чи почитайте книгу. Звучить банально, але чи не є щастям те, що ми можете бачити? Чи, наприклад, погляньте на себе у дзеркало. Чи не варто подякувати життю, що ви здорова людина, яка має усі частини тіла, а отже – може повноцінно жити? Ви можете бігати, стрибати,  займатися спортом, танцями, малюванням. Увімкніть улюблену пісню і, співайте що є сили, адже ви наділені даром – мати слух і голос. І я кажу не про особливу майстерність і талант, а про фізичні вміння, що має більшість людей. А тепер запитайте самі в себе: «Чи змогли б ви обміняти щось із цього на те, чого, на вашу думку, вам бракує для щастя? Чи продали б ви свої очі, ноги, руки, слух чи голос за мільйон? А за мільярд?” Звісно ж, ніщо не коштує більше за те, що вам дало життя. Жодні скарби не варті цих простих речей, бо вони самі і є скарбом.

Ви маєте відчуття та емоції. Ви здатні кохати, відчувати радість і хвилювання, сміятися і навіть плакати. Поряд з вами знаходяться рідні люди, які лише одними обіймами спроможні зробити вас щасливими. І навіть, якщо вони далеко, любов та тепло, що звучать у словах тримаються навіть за тисячі кілометрів.

Якщо ви маєте усе з вищезазначеного – ви й справді спроможна на все людина. Ви здатні й на таку дрібницю, як самостійно, своїми силами створювати щастя. Що ж до матеріальності, то як то кажуть «Усе пізнається в порівнянні». І чомусь нам властиво порівнювати з тими, хто має більше. Звісно, прагнути кращого – добре, а інколи навіть необхідно. Адже це має стимулювати нас до дії. Проте завжди є виключення з правил. Тож замість того, щоб вставати з місця, роблячи щось, ми просто заганяє себе у депресію та смуток. Ми вважаємо себе недостатньо щасливими, а заздрість та ненависть з’їдає нас із середини. Погоджуюся, таке буття важко назвати щасливим. Проте, зробили себе такими ми самі. Всього на всього треба навчитися радіти дрібницям, цінувати те, що маємо. А якщо ж прагнемо більшого – діяти. Погляньте навколо: ви знаходитесь у теплому домі, у якому ви можете відчувати себе вільними та захищеними, тепла постіль, де ви маєте право на нормальний сон смачний сніданок, що чекає на вас зранку. Хіба ж це не початок ідеальної історії, наданої нам долею?

Але далі все у наших руках. Щодня ми маємо вибір, який робимо власноруч. І  якщо він вдалий, ми радіємо, але якщо ні – шукаємо винуватця. Ми обираємо людей, що нас оточують, справу, якою займаємось і діяльність, якою займаємось на дозвіллі. Щодня ми маємо вирішувати,  який одяг обрати, так само, як і настрій на весь день. Тож чи не за нами вибір: бути щасливими тут і зараз чи ні?

Хтось досяг успіху в роботі, навчанні, має щасливі відносини і займається улюбленою справою. А ти продовжуєш виснажувати себе думками про проблеми та невдачі, про життя та як змінити його на краще. Людині властиво прагнути змін, адже буденність неабияк виснажує. Проте не варто шукати секрет того довгоочікуваного щастя, адже не існує чудотворного еліксиру, що здатний здійснити ваші мрії. Бажання мають надавати поштовх, а не приносити страждання. Поки ти концентруєшся на недоліках, хтось стражденно позбувається їх. Поки ти аналізував усе і наважувався зробити відчайдушний крок , хтось випередив тебе і став одним із тих, кому ти заздриш. Щастя не потрібно шукати, його треба створювати!

Тож, щастя у тому, щоб просто жити, насолоджуватися та любити те, що маєш! Життя занадто швидкоплинне, тож поки ви шукаєте шляхи бути щасливим, заздрите успішним людям, та дивитесь на світ крізь призму своїх недоліків, воно проминає. І зупинити чи повернути час назад, на жаль неможливо! Тож навчіться бути щасливими тут і зараз, а якщо прагнете змін – не думайте про це, а робіть якнайшвидше!

Вікторія Приходько

https://www.youtube.com/watch?v=9gzbj5PJv90