(Увага! У прикладах з фільмів можуть бути присутні літри крові, багато відвертих сцен насильства та нецензурних слів, спойлери)
8 серпня в нашій країні відбудеться довгоочікувана прем’єра дев’ятого фільму відомого американського режисера Квентіна Тарантіно з назвою «Одного разу в Голівуді». Саме час згадати, які круті фішки стилю режисера ми зможемо побачити в цій кінострічці.
Діалоги. Чому персонажі майже постійно говорять про якусь банальщину та це цікаво слухати? Чому багато фраз із фільму розбирають на цитати? Усе доволі просто – його діалоги мають три цікаві особливості. Перша і найголовніша – вони побудовані з власним сценарієм, тобто мають зав’язку, розвиток дії та кульмінацію, що постійно напружує глядача. Після кульмінації не рідно діалог може завершитися стрільбою. Наприклад, доволі відомий діалог Джулса («Кримінальне чтиво»). Зав’язка – дещо зростаюче напруження ситуації, розмова про гамбургери, розвиток дії – пряме запитання про необхідний кейс та вибачення Бреда, кульмінація – зачитування вигаданої цитати з Біблії.
Іншою цікавою деталлю можна назвати те, що зазвичай діалоги будуються на простих життєвих ситуаціях: розмови про поїздку до Європи та «рояль з сиром» («Кримінальне чтиво»), обговорення пісні Мадонни («Скажені пси») та діалог про ситуацію в Америці («Мерзенна вісімка»). Саме вони передають ту атмосферу в країні або в колективі, в якому живуть персонажі, та відсилаються на речі, які зрозумілі пересічній людині.
Остання деталь – це наявність відсилок в початкових діалогах, які або просто потім згадуються в тому ж фільмі, або навіть продвигають сюжет уперед. Взяти той же діалог з «Кримінального чтива». Про «рояль з сиром» розповів раніше Вега, а зачитування цитати з Біблії може дати глядачу інформацію про те, що далі в фільмі Джулс вирішить піти з гангстерської роботи в пастирі. Те саме «Кримільне чтиво»: Джулс та Вега розмовляють про масаж п’яток дружині містера Уолеса та покарання за це, через що Вінсент Вега при зустрічі з Мією Уолес буде трохи боятися її.
«Погляд з низу» або «кадр з багажника». Це, напевно, найулюбленіший прийом Квентіна Тарантіно, адже майже в кожному фільмі використано цей метод зйомки. Він доволі добре освіжає кадр трохи незвичним ракурсом.
«Швидке приближення». Цей прийом зйомки також є в багатьох фільмах режисера, він звертає увагу глядача на самому персонажі або надзвичайно важливих деталях.
«Мексиканський глухий кут». Даний прийом відбувається тоді, коли кожен персонаж націлений зброєю на іншого, і він також присутній в фільмах Тарантіно як результат певних сюжетних кульмінацій та наростань.
Монолог у дзеркало. Такий дещо класичний, але все одно сильний прийом не обійшов увагою і режисер Тарантіно. Саме такі кадри можуть передавати невпевненість або переживання персонажів.
Камео. Квентін Тарантіно часто може грати епізодичні або ні ролі в своїх фільмах. Це було не один раз. Ті самі «Скажені пси», «Кримінальне чтиво» тощо.
Багато насилля та крові. Тут навіть без коментарів, адже це одна з найвідоміших фішок режисера. Крові було настільки багато, що одного разу актор Тім Рот (містер Помаранчевий, «Скажені пси») аж прилип до полу! А в зйомках фільму «Вбити Білла» було використано близько 2000 літрів бутафорської крові.
Ступні як окремний персонаж. Тарантіно часто називають «футфетишистом», адже практично в кожному фільмі присутні крупні плани ступнів та розмови про них (той самий масаж ступнів дружині Уолеса, «Кримінальне чтиво»).
Як ми бачимо, геніальний режисер Квентін Тарантіно має в своїх фільмах не лише цікавий інтригуючий сюжет та купу зіркових акторів, а й власні неповторні фішки та їх майстерне поєднання, завдяки яким кожна його стрічка є особливою.
Автор: Анастасія Губіна
