Як часто ми чуємо: «Ти будеш зі мною,як за кам`яною стіною». Але щось ця кам`яна стіна розсипається перед першою ж проблемою. І на хрупкі дівочі плечі падає уся відповідальність не тільки за себе,а й за другу половину,яка згодом стає тягарем. І ось тут постає питання : «А навіщо цей бісовий тягар, якщо я все можу сама?!»
Де ж поділися справжні джентельмени,які поступаються місцем,відчиняють перед тобою двері,беруть на себе увесь клопіт,та просто дають можливість відчути себе дівчиною? І обирають хлопці зараз не тих, з ким краще,а ту в якої розмір більший. А після цього «сильна» стать говорить,що всі однакові,усім тільки гроші подавай,а чи не забуваєтесь ви, чоловічки,що самі виховуєте таких жінок.
Вже в 15 років,спостерігаючи за таким суспільством, дівчата починають комплексувати,що груди замалі,то губи не як вареники,чи ноги не довжиноюяк Big Ben.Тільки щось не одружуються на таких ляльках.Тому що для хлопців вони просто забавки, якими граються,а вранці викидають, як зіпсований матеріал.
Все починається з малого,зі звичайної поведінки. Якщо з дівчиною справжній чоловік,а не дитина,яку треба тримати за руку та слідкувати за кожним кроком,то поряд буде не деградована барбі, а справжя квітуча троянда.
Автор: Анастасія Гриценко
