Студентство –
найкращий період життя. Ти вже незалежний від батьків, але ще не обтяжений
власними сімейними турботами. Студентство – цікава пора: до твоїх послуг усі
дороги, усі двері відчинені перед тобою. Студентство – окрема верства
населення, окрема нація. У нас і свято «професійне» є – 17 листопада, День
студента.
Указом Президента
від 16 червня 1999 року «Про день студента» в Україні 17
листопада вважається офіційним святом учнівської молоді. Ця дата обрана не
даремно. Вона збігається з Міжнародним днем студентства, який запровадили в 1946 році на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі, в пам’ять
про чеських студентів-патріотів.
Історія
цього свята далека від уявлень сучасної молоді про нього. Все почалося в Чехословаччині під час Другої світової війни. 28 жовтня 1939 в окупованій фашистами Чехословаччині, празькі студенти і їхні
викладачі вийшли на демонстрацію, щоб
відзначити річницю утворення Чехословацької держави. Підрозділи окупантів розігнали
демонстрацію, при цьому
застрелили студента медичного факультету Яна Оплетала.
Похорони загиблого 15 листопада 1939
знову переросли в акцію протесту. Десятки демонстрантів
арештували. Вранці 17 листопада гестапівці й есесівці оточили студентські
гуртожитки. Більше 1200 студентів арештували й помістили в концтабір Заксенхаузен. Дев’ятьох студентів і активістів
студентського руху стратили без суду
в катівнях в’язниці в празькому
районі Рузіне. За наказом Гітлера
всі чеські вищі навчальні заклади були закриті до кінця війни.
Виходить, що
зовсім не задля похвали і честі спудеїв 17 листопада назвали Днем студентства.
Зовсім не той зміст впродовж багатьох років юнацтво вкладає в це нібито їхнє
свято. По суті, ми, як наступники тих патріотів Чехословаччини, що дійсно
втілювали всю молодіжну силу, мужність, повинні в цей день згадувати про їхню
невиправдану смерть. Ми повинні вшановувати їхні імена й робити все можливе,
аби подібне ніколи не повторилося в історії людства.
Натомість у що ми
перетворили світлий і скорботний День студента? Нахабно привласнили собі цю
дату та ще й яким чином її святкуємо? Вдень 17 листопада милі й старанні
студенти перетворюються в розбещених й аморальних осіб, що з гордістю отримують
у нічних клубах звання «Вішалка університету» за участь далеко не в
студентських конкурсах.
«Мамині» хлопчики
після випитих літрів алкоголю під стінами гуртожитків влаштовують бої без правил,
тоді страшно навіть за хлібом в сусідній магазин вийти. Ось які складові
українського дня студента. Потім молодь звинувачують у невихованості,
черствості й аморальності. А не молодь треба звинувачувати. Державу. Владу. Що
було зроблено для студентів і для цього дня тими, хто його запровадив? В нашій
державі навіть органу відповідного, що прямо впливає на виховання здорової сім’ї, а відтак – соціально
освіченої молоді немає. Для порівняння, в СРСР він був, і називався Інститут
сім’ї.
Важливим моментом
є також виховання і порозуміння в родині. Бо, як би там не було, а таких
соціально нездорових особистостей породжує недолюбов, недовиховання,
недорозуміння батьками своєї дитини. Все ж таки треба починати з себе, бо
сварити інших, в тому числі державну владу, можна нескінченно.
Наразі звертаюсь
до своїх однолітків, до тих, чия доля тільки знаходить крила для впевненого
польоту у життя: не перетворюйте свої найкращі роки в засліплені алкогольними
напоями, цигарками й вседозволеністю рутинні дні. Несіть достойно звання
Студента, щоб наше свято не асоціювалося з розбещеністю молоді. Пам’ятайте, що
ваша радість у святкуванні не повинна переходити межі моралі й згадуйте про
історію цього свята, про світлу пам’ять чеських
студентів-патріотів.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Марина Галич
