Наше життя як одна мить,це як що по відношенню до всесвіту,а по відношенню до себе самого?Мить чи довгий шлях повноцінного буття. Чи є у кожного з нас сенс просинатися вранці та засинати ввечорі?Нема!Нема,небуло,але можливо буде!
Природою закладено так,що брехня для нас негативний аспект життя.Та де це написано?Скажете,всмоктали з молоком матері.Єгеж,всмоктали ,не свідомо або вас навчили сприймати брехню як зло.Звісно навчили!І ось вже перша брехня.А мені як не дивно все одно!Мені наплювати на те що ви говорите що «говорите»завжди правду(вибач за тавтологію,мій брехливий читач).Промовляючи це,ви самі чітко усвідомлюєте,що брешете!І ось замкнула я тебе у нескінченно коло:правда то є брехня,а брехня то є правда.Я не намагаюсь тобі донести що брехня- сказати неправду,це є різні речі.Брехня це лицемірство,як каже молодь «прогиб»,це вимушене пристосування до умов сучасного життя,скажімо ефект «піджатого хвоста».Говоримо одне-робимо інше,бо треба віддати дань нормам суспільства.Звісно,без цього ніяк же!Авжеж!А потім взявши за рупор свого чорного рота на всі краї галасуємо: «Я ніколи не брешу!Я ж не такий!». Такий,і я така,і всі,а той хто б’є себе в груди доводячи протележне,бреше більше за нас всіх! Але буває і АЛЕ…
Розберемося зі своїм внутрішнім «Я».Чи є внутрішній світ наповненістю душі чи просто оболонкою. Шкіра, волосся, м’язи – «зовнішній світ»; думки, почуття, освіченність – внутрішній. А правду та брехню куди? По середині? У голову!І тільки туди! Не існує брехні для когось, вона тільки наша,вона невід’ємна від думок. «Прогибаючись» під когось (і не треба казати, що ти ніколи не прогибаєшься) ти брешеш САМОМУ СОБІ! Прочитати статтю Резніковича з «відбувайлским» обличчям вдома та рвати горлянку на парі перед викладачем ,як ця стаття тебе захопила… То вибач читач,ти справжнісінький БРЕХУН! Та всім,як то кажуть до лампочки! А тобі ось з цим жити,в очі дітям дивитись.. Якщо сумління докоряє спасемо тебе,а якщо не відчув «шила у… душі» – можешь рити своєму внутрішньому я могилу! І зостанеться в тебе зовнішня оболонка,і будеш ти пустотілий брехун. Але ти не засмучуйся,визирни в вікно,там таких –повні вулиці,один не зостанешься!
Друге діло тим хто «не прогинається»… самотність. Один, зовсім один! І ненавидять тебе більшість, і для викладачів ти «безкультурщина» та безліч і, і, і…
Сенс життя – не на брехати самому собі!Бо коли брешеш самому собі,а всім говориш правду,то то як кажуть до п’ятої точки.Правда як і брехня існує лише в нашому «Я»,все інше-безглузді норми суспільства.І хто знає,чи набрехала я тобі,чи сказала правду,з моїм «Я» все точно в повному порядку.Інші читайте статті Резніковича та ще безліч інших розумних речей та «прогинайтеся» перед викладачами.Тільки знайте,сумління прогиби не зараховує….
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Дарина Волкова
