Декілька корпусів ЗНУ розташовуються на місці Пилипівського кладовища, де й похований Йосип Гладкий – останній кошовий отаман запорозьких козаків, Задунайської Січі, наказний отаман Азовського козацького війська, генерал-майор.
Кладовище згодом було зруйноване, а могилу отамана неодноразово відновлювали. Місце поховання відзначили хрестом.
Йосип Михайлович Гладкий народився в 1789 році в селі Мельники Полтавської губернії в сім'ї сільського старости.
ext-align: justify;”>
За мужність і відвагу, проявленні в бойових діях, Й.Гладкий був нагороджений орденами Святого Володимира, Святої Анни, а в 1843 році він отримав звання генерал-майора.
В 1851 році наказний отаман Й.Гладкий пішов у відставку. У відставці Гладкий відійшов від справ і повністю присвятив себе сім'ї і власному господарству. Надалі жив у межах військових земель — у Новоспасівській станиці у власному будинку. Згодом, не витримавши нарікань азовців та їх постійних надокучань, Гладкий виїхав за межі війська до придбаного за
6 000 хутора Ново-Петриківки. В ньому відставний офіцер із своєю дружиною прожив до 1862 року і переїхав до Олександрівська (нині Запоріжжя). В повітовому місті він жив на Покровській вулиці у власному будинку. Влітку 1866 року Гладкий поїхав на Катеринославський ярмарок і там заразився холерою. 5 липня він помер. Днем пізніше померла і його дружина, що опікувалася хворим. Вони були поховані на старовинному козацькому Пилипівському кладовищі в Олександрівську.
Могила Гладкого збереглася донині і має статус пам'ятки історії національного значення. У 1992 вона була відреставрована.
15 жовтня 2010 року між IV та спортивним комплексом ЗНУ відкрито пам’ятник Йосипу Гладкому (висота– 5,5 метра, вага – 2 тони).
Над створенням пам’ятника працював відомий скульптор Володимир Філатов.
Усі, хто не був біля цієї пам'ятки обов'язково відвідайте – відчуйте дух історії.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Nicholas Sytnyk
