День родини – суттєве свято, але на всіх воно накладає різні настроєві відтінки… На жаль. Запорізькі діти, молодь і літні люди зібралися святкувати цю дату на площі Фестивальній.
Концерт порадував виступами численних музичних і танцювальних ансамблів…
Але… Що мені запало в пам'ять… Захід завершився близько дев’ятої. Я зустріла двох знайомих дівчат, вони з мого потоку на факультеті журналістики. Ми стояли й чекали на маршрутне таксі. Поряд були дві закохані пари. Перша – усміхнені чоловік і жінка, поряд із ними – маленька дівчинка. Інша ж пара… Здавалося, навіть їх темний одяг навівав нехороший настрій цим людям… Вони були дуже сумні.
Жінка із сонячної пари дуже посміхалась, а потім сказала хмарному подружжю: «Обязательно приходите в гости!» На це відповідь жінки була наступною: «Да не знаю…» Чоловік останньої мовчав, здавалося б, похнюпившись…
Інший молодий таточко взяв на руки свою доню, поцілував, потім опустив її на землю, взяв маленьку за руку й побіг… Таки побіг, наче веселковою стежечкою… Вони були настільки радісними, що я довго не могла відвести погляду від них… Мама йшла собі тихенько за ними, адже була на підборах. Але невдовзі вона в такому ж пориві піднесеного настрою буквально полетіла за своїми любими чоловіком і донечкою.
Я, Ксюша й Еля все ще стояли на зупинці та чекали маршрутне таксі. Поряд була все та ж інша пара (хмарна)… Вони настільки відсторонено спостерігали один за одним, узагалі ні слова з вуст не випускали… Жінка хотіла трохи обійняти чоловіка, проте він із деяким сумом відхиливсь від неї. Вони не сварилися, щось інше, високе було між ними… Якась неймовірна туга пролягла… Пусткою котилася порожнеча мовчання… Люди німо чекали на прибуття транспорту… Поряд із ними не було дитини, дітей, їх дітей. Чому?.. Надто святе запитання.
Але цей контраст дав можливість усвідомити, наскільки ж важлива присутність дітей, наскільки різним є ставлення до оточуючого світу…
Або наскільки ж трансформується наше життя, коли ми змінюємо ставлення до нього!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Анна Ставицька
