Студентство – найбільш мобільна категорія населення. Саме з їхньої легкої подачі завжди починаються демонстрації, страйки, навіть кольорові революції. Зазвичай студентам «мало» програмних навантажень і вони прагнуть до інакшого висвітлення власних думок ніж їм пропонують на семінарах, де традиційно блимає очима мовчазна більшість. Так сталося і на цей раз, що, на жаль, довелось мені спостерігати у стінах нашого 2 корпусу. Тут сьогодні, 13 листопада, відбувся, на перший погляд, дуже позитивний перворманс: дівчата у вишиванках та вінках пропонували гарненькі різнокольорові листівочки з українською тематикою усім, хто об 11.00 намагався відстояти чергу в буфет\обідав\спілкувався\поспішав геть з університету. Як виявилось пізніше, акція була приурочена до Дня української писемності і мови, що його відзначають 9 листопада, тобто 4 дні тому,проте це зовсім не стало перепоною завзятим «україночкам». І все б добре, якби ж ті листівочки не пропагували банальні помилки чи суржикові переклади гарних фраз: «А ти говориш по-українськи?», чи «Якщо ти розмовляЕш українською мовою – ти українець!!!»
Звичайно, що такі грубі помилки обурили наше журналістське єство і ми одразу почали вказувати дівчатам на це. У спілкуванні з ними дізнаюсь, що вони студенти першого курсу Економіко-правничого коледжу. Ідею їм запропонували викладачі, а дівчата вже самостійно втілили її в життя через вишиванки і листівки.
Виникає питання: куди ж поділися ті викладачі, що подали ідею, чому не відредагували написи на листівках? Проте, питання, скоріш за все, залишиться відкритим.
З іншого боку, подібні заходи певною мірою популяризують українську культуру, от тільки міра ця дуже мала. Запитуюсь у дівчат, чи розмовляють вони українською у повсякденному спілкуванні, відповідають, що з друзями зазвичай, але вдома російською.
На питання чи розуміють вони, що подібні заходи майже не несуть суспільної користі і чи будуть вони виходити з популяризацією українства на новий рівень відповідають, що розуміють і не думали, про таке. Але щиро дякують за ідею і йдуть далі робити десятки фото з друзями (бо ж у вишиванках!) і далеко не ідеальними голосами виводити український Гімн та народні пісні в коридорах 2 корпусу.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Марина Галич
