Ви коли-небудь відчували на собі вплив іншої людини, чогось того, що змушує вас думати інакше, не так як завжди? Бесперечро, ЗМІ – це джерело формування нашого свідомого. Але ж, на жаль чи на радість, масові комунікації впливають і на наше підсвідоме.
На початку XX століття радіо позиціонує себе не як прилад передачі інформації, а саме як засіб масової комунікації. В радянські часи радіо впливало на людей таким чином, що змушувало їх думати так, як треба пануючій владі. Не дивлячись на те, що в СРСР було не все так добре, як було насправді, країни-сусіди вважали за честь співпрацювати з великим союзом, який, на їх думку, справді заслуговує на повагу. А все через що? Через те, що ведучі радіо і телебачення повідомляли інформацію гордовитим голосом, кожним словом висловлюючи всю повагу. Своїми спічами на той момент розвитку інформації в суспільстві ведучі досягали неабияких успіхів – суспільство думало в певному руслі, яке потрібно було владі, про вади чи проблеми не те, що не говорили, про них свідомо мовчали.
Якщо ж перенестись з радянської доби у сьгодення, то перед очами слухача постає досить цікава картина. Дивлячись на те, що зараз ми живемо в столітті технічного прогресу та суспільного розвитку постає питання: чому радіо як ЗМІ почало деградувати в період, здавалось би, його найбільшого ролзвитку? Чому воно не виконує свої функцій належним чином? Вся проблема бере свій початок від самого суспільства. Ми звикли, що для того, щоб звязуватися один з одним ми використовуємо мобільні телефони ; для того, аби зробити певну масштабну роботу, ми використовуємо електронні засоби: компютери, планшети і т.д. Все зроблено для того, аби полегшети працю людини. Всі недоліки радіо полягають у тому, що у нас невеликі потреби і ми звикли до полегшань, які пропонують нам в вчені-науковці.Суспільство не бажає інформаційно насичуватись, адже потреби в інформації знаходяться на зародковому, початковому рівні. Згадайте промову ведучого, яку ви слухали востаннє. Суцільна балаканина, а по ділу, не враховуючи випуски новин, нічого. Як інформаційне суспільство, частиною якого себе вважає більшість, може розвивати себе, якщо так звані "професіонали" своєї справи не думають про реальний розвиток суспільства. Замість того, щоб виконувати просвітницьку функцію, радійники вважають доречним і вдалим використовувати, так би мовити, антипросвітницьку та все частіше аморальну. Головною метою сучассного радіо є розважити слухача, який прямує на роботу, навчання тощо. І це правильно, але ж згадайте в який дивний спосіб це досягається: пошлі жарти, безпричинний сміх під час ефіру – все це наглядно демонструє, що радіо сьогодення деградує і потребує термінової допомогои.
Опираючись на вище сказане, мені як майбутньому журналісту, дуже хочеться змінити цю ситуацію і довести, що українське радіо гідне поваги перш за все з боку слухачів. А чи це не є найголовнішою винагородою для кожного журналіста-професіонала, фаната своєї справи?
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Victoria Dyadya
