Ну от і до мене дійшла ця зараза, яка називається фейк. Мабуть, майже кожен із вас зустрічався із подібним явищем. Воно викликане декількома найбільш розповсюдженими факторами. Серед них є і повне несприйняття особистості у соціумі, і недостатня увага з боку протилежної статі, і необхідність у популярності за рахунок чиєїсь зовнішності, і помста.
Який фактор став вирішальним у моєму випадку – сказати досить важко. А то і неможливо. Не знаю я жодну людину, яка б хотіла мені помститися. Я не так сильно популярна (а взагалі-то непопулярна) для того, аби викростовувати мою зовнішність. З іншого боку, мене знає багато людей як Дар'ю Белламі. Бо це моє творче ім'я. Під ним я друкуюся на Прозі.Ру і на Віршах.Ру, під ним і співаю у гурті. Навіть із новими людьми знайомлюсь під цим псевдонімом. Чому? Бо він відповідає моїй натурі. А це прізвище – прізвище відомого музиканта Метта Белламі. Хотілось б мати такого старшого брата. Але зараз я не про це.
Я недостатньо гарна для того, аби бути об'єктом бажання для багатьох чоловіків. Отже, і ця причина обрання моєї зовнішності предметом злочину проти моєї особистості відпадає.
То що ж сталось? Не знаю і не дізнаюсь про це. Бо мій фейк не захотів зі мною спілкуватись, коли я просто запитала: "А не стыдно чужую внешность использовать?" Виявилось, що ні. Бо вона тут як тут додала мене до чорного списку. А я додала її. Зізнаюсь… не витримала і написала декілька образливих слів (людина я запальна), але усі вони були літературними.
На мене працював один агент. Усе, що йому вдалось вияснити, доки дві мої заявки та заявки ще декількох осіб із скаргами на викрадення особистих данних розглядаються, так це те, що вона нецікава, дурна і корислива. А про це свідчить її запис. що їй подобаються "красивые, умные спортсмены". Так вони ще й мають бути при грошах та з особистим автомобілем. І тут мені закралась в голову думка, що я не хочу, аби мене асоціювали із якоюсь… вибачте, шл***дрою.
А доки мої благання адміністрації та заявка із усіма необхідними данними, які підтверджують мою особистість, ігноруються, я вирішила дізнатись в людей, чи були в них такі випадки. І як вони із цим впорались. Бо мені не хочеться, аби хтось робив мене популярною дівчинкою легкої поведінки у себе в місті. Я проти цього. І взагалі не хочу, аби мене знали, доки я не зроблю щось грандіозне і корисне. З жодного з боків… не треба.
Отже, поділіться і ви зі мною своїми історіями.
А поки згадуєте деталі і смієтеся над моєю наївністю, що її заблокують і видалять назавжди із вконтакті, можете полюбуватись на її сторінку із моїм обличчям – http://vk.com/id223111862.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Дарья Таранец
