Наближається свято Христового Воскресіння, і вже багато хто готується до випікання пасок. Сімейні традиції святкування Пасхи, на перший погляд, схожі, але атмосфера, яка наповнює дім, у кожного своя. «Пороги» запитали в наших читачів, які в їхніх родинах існують великодні традиції.
Анастасія Кучер, факультет журналістики, ЗНУ:
– У моїй сім’ї прийнято проводити цей день в родинному колі. Cпочатку ми всю ніч печемо паски, а зранку йдемо з бабусею до церкви. Cлово «обожнюю» не прийнятне для цього дня, проте так воно й є. Дуже багато приємних спогадів із дитинства пов’
язано з Пасхою. І, коли я не вдома цього дня, трохи сумно. Цього року буду зустрічати у Львові. Думаю, там інша атмосфера, трохи інші звичаї. Дуже цікаво відчути львівську Пасху.
Світлана Давиденко, факультет журналістики, ЗНУ:
– Христове Воскресіння – це велике свято для віруючих людей. Я, звісно, вірю, але по-своєму. Щодо традицій, то завжди в переддень ми з бабусею і сестрами разом печемо паски й фарбуємо яйця. Може, це й не традиція, проте так виходить. Саме ж свято, як правило, останнім часом я святкую в колі друзів на природі з шашликами. В нашій компанії це стало вже своєрідним звичаєм, не дивлячись ні на які сюрпризи від погоди.
Дмитро Абасов, факультет інформаційних технологій, БГПУ:
– Обов’язково цього дня ходимо до церкви. Мої рідні збираються за сімейним столом і смакують свяченою паскою. А ще на Христове Воскресіння нашу родину вітають усі родичі й знайомі. Пасха – ще одна можливість поспілкуватися з давніми друзями.
Анна Ольховська, юридичний факультет, УГХТУ:
– Свято Світлого Христового Воскресіння – головна подія року для християн. В церкву ходжу рідко, бо Пасхальну службу неможливо вистояти – вона триває близько шести годин. Як правило, святкую разом із родиною – з батьками та близькими. Обов’язково вранці снідаємо свяченим яйцем та шматочком паски. Завжди запрошуємо друзів. При зустрічі обмінюємося поцілунками зі словами: «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!».
Андрій Шутов, колишній студент ТГАТУ:
– Моя родина завжди їздить цього дня до церкви. Вдома вже обмінюємося з рідними та друзями сувенірами й пригощаємося свяченою їжею. Це чудове свято, коли нарешті вся сім’я разом!
Катерина Василенко, факультет журналістики, ЗНУ:
– Взагалі весна в мене асоціюється з цим чудовим святом – Воскресінням Христовим. Чекаю на нього більше, ніж на Новий рік. Дуже люблю цю атмосферу – якоїсь таємничості та святковості. Обов`язково з чоловіком намагаємося приїхати додому. Наша сімейна традиція, напевно, не особливо відрізняється від звичаїв інших родин. Напередодні свята останні чотири роки тато випікає куличики. Так, як готує їх він, ніхто не вміє. Мама ж робить сирну пасху, яку вперше ми спробували три роки тому. А ми з чоловіком та братиком фарбуємо яєчка, клеїмо різні наліпки на них. На світанку йдемо до церкви, освячуємо корзину з пасхальними продуктами. Повертаючись із церкви, зустрічаємо багато знайомих, «христосимося» з ними. Потім заходимо привітати своїх бабусь, змагаємося, чия крашанка міцніша, відпочиваємо вдома та вирушаємо на природу. Там готуємо шашлик, накриваємо святковий стіл із різними непісними стравами.
Катерина Дарна, факультет журналістики, ЗНУ:
– Цього дня ми обов’язково їдемо до бабусі. Потім йдемо до церкви святити паску. Ввечері святкуємо всією родиною. Паски завжди пече бабуся!
Сергій Нікітенко, колишній студент ТГАТУ:
– Особливих традицій святкування Пасхи в моїй родині немає. Мама напередодні пече паски, а потім вже йдемо їх святити. Ввечері просто збираємося всі разом і спілкуємося за домашнім столом.
Заголовне фото: www.look.com.ua
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Аліна Кривик
