Хтось підгодовує цих тварин, аби не загинули, хтось оминає десятою дорогою, боячись підхопити інфекцію, але є й такі, хто здійснює жорстокі «зачистки» на вулицях, вважаючи безпритульних тварин «паразитами».
Мисливці на собак
«Те, чого не робить влада та чиновники, робимо ми! Я не хочу, аби мене чи друзів вкусила скажена тварина й заразила якоюсь тяжкою інфекцією», – запевнив нас юнак, котрий називає себе догхантером (з англ. – «мисливець на собак», – авт).
Вперше на просторах Східної Європи «хантери» з’явились в середині 2000-х в Росії, де виробники пневматичної зброї для збільшення продажів активно пропагували подібну «розвагу» на своїх сайтах. Пізніше рух перекинувся і в Україну. Перші згадки про догхантерів тут з’явилися в червні 2011 року. Вони активно «працювали» в великих містах – Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Львові, Харкові та Одесі.
Мисливці на собак найчастіше практикують відстріл та отруєння безпритульних тварин медичними препаратами. Часто через випадкове або навмисне передозування цих препаратів тварини помирають довгою та болісною смертю.
На сайті, створеному власне догхантерами, пишуть наступне:
Догхантери діють і в Запоріжжі, однак важко сказати, скільки в місті таких людей, адже вони переховуються, не афішуючи своєї діяльності. Проте результати їхньої «роботи» дають про себе знати. Найгучніше масове вбивство собак відбулося в Запоріжжі 29 липня 2013 року, коли майже в кожному районі міста громадяни знаходили трупи отруєних собак. Щоб зупинити атаку догхантерів, громадська організація «Дай лапу, друг» вийшла на акцію протесту й написала петицію Президенту, але її подальша доля залишилася невідомою.
Дай лапу, друг
Крім догхантерів, в місті є й інші методи боротьби з бездомними псами та котами. Завдяки небайдужим людям, які всерйоз занепокоєні долею бродячих тварин, існує громадська організація «Дай лапу, друг». На сайті притулку зазначено, що він живе за рахунок благодійних пожертвувань і коштів членів організації. Найманого персоналу в притулку немає – всі працюють на принципах добровільної волонтерської допомоги.
«Часто до нас потрапляють собаки, збиті машинами, яких знайшли на дорозі у важкому стані. Багатьох направляють з ветеринарних клінік. Ми намагаємося їх вилікувати, а тим, у кого є переломи чи серйозні травми, вставляємо протези. З часом вони знову можуть не лише повноцінно рухатися, але й бігати!», – розповіла «Порогам» керівник притулку Ірина Дідур, вказавши на собаку, в якої стоїть такий протез.
Всі ці дорогі операції робляться з однією метою – щоб прилаштувати тварин у добрі руки й зменшити кількість бродячих собак. Всі вихованці притулку (а їх там близько сотні) стерилізовані й щеплені від сказу, тому не становлять небезпеки для суспільства.
Вирішення проблеми органами міської влади
Ще наприкінці 2012 року запорізька влада підписала договір щодо побудови муніципального притулку для тварин «європейського типу». На той момент сума проекту складала 23 мільйони 79 тысяч 747 гривен, але вже через декілька місяців цифра збільшилася до 24 млн. 245 тис. гривен, що пояснили необхідністю застування нових технологій та сучасними потребами. За прогнозами чиновників, притулок мали закінчити ще в 2013 році, але двері «розкішних апартаментів» для безхатніх собак та котів досі залишаються закритими.
«Офіційно готуються до побудови державного притулку, а неофіційно отруюють тварин зграями через житлово-комунальні служби, у зв’язку з чим, до речі,страждають і хатні тварини, – розповіла нам одна з запорізьких волонтерів Олена. – У державному притулку для тварин не буде нічого хорошого. Зрозуміло, за ними ніхто не доглядатиме. В найгіршому випадку їх будуть просто вбивати. Єдиний спосіб регулювання чисельності бездомних тварин – стерилізація. Волонтери працюють над цим, але самим, на жаль, все це зробити просто неможливо».
У Запоріжжі такі практики хоч і не постійні, але все ж мають місце. Організація «Дай лапу, друг» спеціально заради цього надала бригаду з двох кваліфікованих ветеринарів з Болгарії та Німеччини. Саме вони й проводили стерилізацію з 7 по 19 серпня 2013 року в Запоріжжі. Прооперованих собак позначали помаранчевими бирками, за якими тепер можна визначити, де й коли проведена вакцинація. До речі, за останні півроку таких тварин на вулицях міста стало більше.
Заголовне фото: naturalist.su
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Юлія Полоз
