Як часто Ви звертали увагу на тварин на вулиці? На те, що вони харчуються зі сміттєвих баків або люди виносять їм залишки своєї вечері. Ми – країна яка розвивається, ми – місто, котре не стоїть на місці у своєму розвитку . Тоді поясніть мені, як сталося так, що в нашому місті НЕМАЄ міського притулку для тварин? Ніякого. Ніякої допомоги від міських чиновників. Немає ні притулку , ні якоїсь організації, взагалі нічого.
Хоча є приватний притулок «Дай лапу друг», але він сам ледь-ледь тримається, у нього великі борги та притулок живе на благодійних коштах. Волонтери з притулку хоча б допомагають тваринам, шукають їм домівки й теплі добрі ручки. А знову, де допомога міська? Нам навіть із Європи допомогли. Так, у 2013 році приїжджали ветлікарі, котрі БЕЗКОШТОВНО стерилізували вуличних тварин. Їм на допомогу приїжджали професійні робітники по відлову бродячих тварин із країни Німеччина та міста Києва. Всі вони представляють Європейську асоціацію захисту тварин і природи, але навіть тоді міські влада не змогла надати лікарям території для праці та перетримки тварин після операції.
А як у нас «зменшують» популяцію тварин? Отруюють, дешевою щуриною отрутою. А тварини заслуговують на це? На таку смерть? Ні. Ніхто не заслуговує. В кожному місті України є притулки, не один і навіть не два. А наші тварини гірші? Вони хіба не заслуговують відчуту себе в безпеці, знати, як це буду коханим та потрібним? Є добре прислів’я: «Собака – найкращий друг людини». Ви лише допоможіть, оберніться та посміхніться, і зрозумієте, що таке вірність й справжня відданість.
Автор: Анастасія Чебердіна
