Сучасне становище України можна описати декількома поняттями: криза, війна, розруха. Щоб сформулювати методи, які потрібні для подолання такої складної ситуації, перш за все, необхідно заглибитись у її причини.
Постає питання, чи можна вважати, що з отриманням незалежності 24 серпня 1991 року усі проблеми України зникли? Авжеж, була здійснена багатовікова мета — звільнення від тоталітаризму, побудова демократичної незалежної держави. Та, чи відчула Україна на собі радість від демократичного режиму в повній мірі?
Якщо дослідити історію, чітко видно, що з першого дня уряд України не міг впоратись із відповідальністю.
«Механізм влади не забезпечував належного соціального захисту населення. Верховна Рада нерідко більше нагадувала політико-ідеологічний клуб, аніж вищий законодавчий орган. Часто спостерігалася низька ефективність державного контролю за виконанням прийнятих рішень, корупція і протекціонізм у державних структурах...» Пометун О.І., Гупан Н.Н. “Історія України 11 клас“
Хіба не дзеркальна ситуація відбувається сьогодні?
Спробуємо дослідити інше важливе питання: що таке демократія у нашій країні? Чи виконує влада свої прямі зобов’язання? Мною було проведено опитування серед представників трьох вікових категорій. Опитаним ставили питання: «Чи вважаєте Ви, що Україна — це демократія у повноцінній ії сутності (представництво народу, дії виключно у його інтересах і т.п.)?». Мета дослідження – побачити картину сприйняття становища в Україні людьми з різним життєвим досвідом, пріоритетами.
Пенсіонер, 79 років: «Я, відверто кажучи, вагаюсь у цьому питанні. З часом створилися передумови висування до влади представників великого капіталу. Тож, справжніх представників народу в уряді немає. Хоча б тому демократія у нас не повноцінна».
Представник робочого класу, 46 років: «На папері — демократія, у дійсності — ні. У нас в країні тільки тоді починають відбудовувати дороги, фінансувати медичні заклади, коли йде передвиборна агітація. Нажаль, усі ведемось…».
Студент, 18 років: «Як усім відомо, демократія — це влада народу, якої, фактично, у нас в країні немає. Влада виходить з витоків донецької еліти, яку ми, нібито, перемогли. І при цьому вони не погано заробляють на нашій з вами довірі».
Отже, опитування показало: представники різних вікових категорій вважають, що демократичні норми у державі порушуються.
Правда у тому, що зрозуміла розгубленість влади на перших кроках державності. Та за 24 роки не змінилося майже нічого. За цей період сформувалося покоління корупційної влади. Тому, доволі таки оптимістично вважати, що сучасні політики зможуть змінити щось найближчим часом.
Наше покоління — надія на розвиток. Саме тому, вивчаючи історію, політичний досвід на міжнародному просторі, ми повинні бути готовими боротися за відновлення держави на наступному етапі. Світле майбутнє України в наших руках!
Автор: Арина Пономаренко
