Вони теж мають почуття

Щорічно в світі гинуть тисячі тварин. Кому від цього користь і в чому вигода даних дій?

На Фарерських островах в Данії збирається величезна кількість людей, кожен з яких жадає тільки одного – швидше вбити калдеронскіх дельфінів, що славляться своїм розумом. Це свого роду традиція, якої жителі країни не поступаються щороку. Найгірше те, що данці роблять це повільно і з великою насолодою – в дельфіна повільно встромлюють кілька товстих гострих гаків, поки той не помре. Крім того, дельфінів вбивають ще й тому, що вони з’їдають занадто багато риби, яка могла б потрапити на стіл до місцевих людей. Тобто формально рибалки поводяться з цими ссавцями точно так само, як, наприклад, фермери з вовками. З розповідей очевидців можна зрозуміти, що дана дія більше нагадує “місиво”, де море забарвлюється в червоний колір, люди окунаються повністю в кров тварин, які перед смертю видають крики, неймовірно схожі на плач новонародженої дитини.

Чому ми, люди, стали такі жорстокі за останній час? Куди ж поділася наша гуманність, про яку постійно твердять на кожному кроці? У гонитві за багатством і гострими відчуттями ми перестали брати в рахунок братів наших менших. Ми думаємо, що їх багато – одним більше, одним менше. Але ми забуваємо, що ці дії тільки зайвий раз доводять, що людство більше має звіриних повадок, ніж самі тварини. Давайте не будемо забувати великого письменника Антуан де Сента-Екзюпері  і його вічне “Ми відповідаємо за тих, кого приручили”. Людство зобов’язане почати мінятися прямо зараз.

Автор: Альона Прохорова