Не секрет, що говорити дуже легко, а робити – складно. Щоб бути гідною людиною, треба, щоб слова відповідали вчинкам. Тільки тоді людина буде вважатися відповідальною і надійною. Слова – річ невловима, у них немає результату. Вимовляти їх не складає ніяких труднощів. А от щоб стримати дане слово, необхідно докласти чимало зусиль. Багато людей відносяться до слів несерйозно, кидають їх на вітер, а потім не виконують обіцянок. Причин може бути маса – забудькуватість, лінь, нездатність розрахувати свої сили. Але що б не вплинуло на невиконання слова, це відбивається на ставленні до людини. Наступного разу йому більше не будуть довіряти, не стануть на нього розраховувати. Це означає, що у нього не буде справжніх друзів і його не будуть сприймати всерйоз. Загалом, наслідки у недотримання обіцянок найсумніші.Варто додати, що в пам’яті відкладаються вчинки людини, а не його розповіді. Слова мають, звичайно, велику силу – вони можуть порадувати, можуть образити або розчарувати.
Навчитися тримати слово дуже важливо, хоча складно. Вірність слову, честь, відповідальність – це ті якості, без яких людину не можна назвати порядною. Вчитися тримати слово потрібно з раннього дитинства. Необхідно стежити за тим, що ми говоримо, намагатися не говорити порожніх слів, не кидати їх «на вітер».Вірність слову робить людину шанованою серед друзів і колег, це якість вселяє до неї довіру, розташування навіть малознайомих людей. Уміння стримати обіцянку допомогти сторонній людині, незважаючи ні на які обставини, означає і вірність самому собі. Така людина не тільки не зрадить друга, не тільки не залишить його в біді, а й завжди збереже почуття власної гідності, залишиться вірним своїм моральним принципам і переконанням. Але вірність слову – це не тільки виконання обіцянок. Це ще й уміння відстояти свої думки, підтвердити їх вчинками. Трапляється, що в своєму колі спілкування ми словесно погоджуємося із загальною думкою, але насправді думаємо і чинимо інакше. Чому? Боїмося осуду. Побоюємося, що не зможемо переконати інших у своїй правоті. Вважаємо зайвим комусь щось доводити. У кожного своя причина. Але небажання відкрито висловлювати свою думку, захищати думки вголос – теж в деякому сенсі зрада собі, хай і не у вчинках.
Хочеться вірити, що неминущі цінності людської душі будуть актуальними у всі часи. З вчинків складається наш світ. Кожна дія на нього впливає. А значить, треба дуже дбайливо ставитися до слів, щоб потім не було соромно за їх невиконання. Тому: «дотримання обіцянки – репутація людини» і її треба берегти усе життя.
Автор: Катерина Дмитренко
