Нам все частіше буває соромно за дії, які кояться на землі. Але якщо подивитись в корінь проблеми, її витоки, то все взаємопов’язано і має свої наслідки. Як стверджував Ніцше: “Сон розуму породжує чудовиськ”. І наспраді,так воно і є. Людський розум народжує в день приблизно 70 000 думок. Це наче ланцюг з бомбою уповільненої дії на кінці (думка – почуття – дія). П. Тейяр де Шарден називав ноосферою “оболонку думок над Землею”.
Всі ідеї зароджені всередені нас і не згоряють безслідно. Концепція ноосфери мислителя В. І. Вернадського це тільки підтверджує.
Ноосфера – вища стадія розвитку біосфери, те, що гарантує всебічний розвиток людства. Вчений підкреслював, що ноосфера є новим геологічним явищем на нашій планеті. У ній вперше людина постає найбільшою геологічною силою. Потік думок формується під впливом тих чи інших явищ. І в єдиному енерго-інформаційному полі все має певний зв’язок. Ноосфера є результатом дії двох найбільших революційних процесів сучасності: наукової творчості та соціальних відносин. Це наче єдине організоване ціле, всі частини якого на самих різних рівнях гармонійно пов’язані і діють узгоджено один з одним.
Перешкодою на шляху до ноосфери є війна. А виключення війн з життя людства – це досягнення гармонії у всесвіті. Війна вбиває в нас людську сутність, викарбовує в історії людства незворотні наслідки. Породжуючі війну порушують закони світобудови.
Вернадський як ніхто інший розумів це, тому він і створив теорію ноосфери, яка досі розбурхує уми своєю сміливістю рішення.
За думкою В.І. Вернадського, «ноосфера – це гармонійне поєднання природи і суспільства, розуму і гуманізму, це злиті воєдино наука, суспільний розвиток та державна політика на благо людини, це – світ без зброї, воєн та екологічних проблем, це – мрія, мета, що стоїть перед людьми доброї волі, це – віра у велику місію науки і людства, озброєного наукою».
Автор: Яна Тимчук
