Книжку «Месопотамія» український поет і громадський активіст Сергій Жадан видав ще в 2014 році. Це лірична збірка про Харків, як стверджує сам автор. У ній представлені дев’ять прозових історій, кожна з яких названа іменем головного героя, а також тридцять віршів-уточнень.
Персонажі «Месопотамії» мешкають в одному місті, а подекуди виникає відчуття, що й в одному мікрорайоні. Вони схожі на жителів сучасних маленьких міст: приречені жити в клітці між двох річок, не маючи можливості вибратися і навіть не намагаючись.
Це дев’ять історій, які раптово починаються і так само раптово закінчуються – наче книжку складають уривки кінофільмів. Це відчуття триватиме, доки ти не помітиш, що сюжетні лінії оповідань перетинаються – як лінії життя їхніх героїв.
Чоловіки та жінки в цій книжці або вірні й до нестями закохані, або гулящі та байдужі. Дівчата закохують у себе хлопців і безжалісно кидають їх, або ж навпаки: самі закохуються і збирають уламки розбитого серця. Сергій Жадан не намагався створити ідеальні образи людей, натомість зробив своїх героїв живими. Читаючи ці розповіді, складаєш собі повне уявлення про кожен мінус і плюс характеру героя, розумієш його або її вчинки і ставлення до людей.
Автор зробив ще один тест на уважність у своїй книзі. Героїня історії під назвою «Маріо» каже: «У нас у місті всі рано закохуються, особливо жінки. Він був старшим за мене на років десять». Теж саме розповідає про себе і героїня оповідання «Юра». Ці сюжетні ігри стають помітнішими ближче до кінця. Уже після останньої прочитаної історії, ти розумієш, що всі персонажі або знайомі, або далекі родичи. Подумки, намагаєшся з самого початку вибудувати ланцюжок родинних зв’язків, але дуже швидко заплутуєшся. При цьому кожне оповідання має відкритий фінал і дає змогу самому додумати подальше життя героїв.
Після всіх, пронизаних почуттями життєвих історій автор відступає від прози: тридцять віршів у збірці дозволяють нам краще відчути переживання кожного з героїв «Месопотамії».Однозначно цю книгу варто прочитати. Прозові чи римовані рядки Жадана допомагають читачеві «вплестися» у вигаданий «лабіринт» – аби зрештою той відчув себе повноправним жителем «Месопотамії».
Анастасія Маєрчак
p.s. За мотивами однієї з глав «Месопотамії» в 2016 році був знятий фільм «Любові стане на всіх» (реж. Михайло Лук’яненко). Саундтреком до фільму стала композиція «Листопад» гурту «Собаки в Космосі».
Редакція «Порогів» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за вибрані авторами й авторками теми та висловлені думки.
