Майже неможливо знайти людину, що жодного разу не була у цирку. У багатьох з нас циркові вистави асоціюються з дитинством і веселощами. Але чи так це насправді? А, найголовніше, чи всі циркові актори виступають з власної волі?
У багатьох пострадянських країнах наразі існує одна спільна проблема – тварини, яких змушують бути учасниками вистав, очевидно, не зважаючи на їх бажання, а також стан здоров’я та умови проживання. Веселощі для одних і справжні катування для інших. Жорстокі покарання за неслухняність, тісні клітки та повна антисанітарія – і це тільки частина усіх проблем.
Вистави на арені цирку змушують затамувати подих, надихають, дивують. Так і у Польщі, і в Нідерландах, Великобританії, Словенії та Чехії, Австралії, багатьох штатах США, Ізраїлю. Різниця тільки у тому, що там, на відміну від нашої держави, повністю заборонена та визнана злочином участь тварин у циркових виставах.
В Україні діє обмеження щодо пересувних звіринців, але цього недостатньо. Тільки за 2018 рік відбулась не одна вистава за участю тварин. Згадаємо, що лише у вересні цього року вся країна спостерігала за спробами зоозахисників отримати дозвіл на відправку двох ведмедів з цирку-шапіто у Чернігові до реабілітаційного центру. І їм це вдалось, як і згодом нормалізувати стан здоров’я звірів, але так щастить не всім. Потрібно пам’ятати, що попит завжди народжує пропозицію. Нехай кожен вирішує для себе, чи варта година «веселощів» життю тварини?
Леона Баглаєва
