Більшість людей чули або частково знайомі з поняттям тактичної медицини, за інформацією з відкритих джерел це комплекс певних знань та вмінь першої домедичної допомоги під час військових дій. Поширеною серед суспільства є думка на кшталт: «Я не медик, в мене немає освіти та навіть поверхневі знання першої допомоги можуть тільки більше скалічити пораненого, краще чекати професіонала». Чи справді «не знаєш – не лізь» залізна й правильна позиція? Тактична медицина тільки для військових? А також чому принципи тактичної медицини необхідно знати кожному. Розберемось.
За даними з посібника “Тактична медицина для підрозділів спеціального призначення”:
“90% загиблих в результаті поранення помирають до того моменту, поки пораненого доставлять в госпіталь. Лікар такого пораненого навіть не встиг побачити;
80% загиблих в результаті поранення помирають в перші 30 хвилин після поранення. Ці 30 хвилин поруч з пораненим будете тільки ви;
99% превентивних смертей (тих смертей, від яких вберегли поранених на полі бою), мали часу на порятунок від 1 до 10 хвилин. Але поряд з пораненими були обізнані і вмілі товариші, які встигли його врятувати”.
Початок російського вторгнення у 2014 році розкрив очі на прогалини в підготовці наших бійців, це стосується й основ, роз’яснень нюансів проведення першої допомоги. За інформацією «Української правди. Життя» за 30.03.2015 «майже 30% поранених у війні на Донбасі – гинули. У той же час у військових конфліктах, у яких беруть участь армії країн-членів НАТО, гине не більше 3 відсотків поранених!».
Як доводить досвід, медицина країн альянсу докладала зусилля задля порятунку тих, хто завжди вважався безнадійним і чи майже не гинув у 100% випадків. Британські військові медики повідомляли, що їм тепер вдається врятувати 25 % таких «безнадійно» уражених. В ЗСУ ж головною задачею було не дати загинути тим, кого ще можна було врятувати. Тільки через рік після ворожої агресії у 2015-му в Україні активно почали працювати курси «тактичної медицини».
Разом з бійцями життя змусило нас також навчатися, удосконалюватися задля підтримки й допомоги нашим захисникам. У непростий та буремний час повномасштабної війни, коли події не залишили жодного непричетного до жорстоких і нищівних дій окупантів, знання з такмеду виявилися потребою, адже першим, хто буде з твоєю близькою людиною це ти й можливо саме від тебе залежатиме ваше з нею життя.
На питання: “Люди бояться відповідальності за те, що вони спробують когось врятувати і їм може це не вдатись?” – мед інструкторка Марія Назарова відповіла “Суспільне новини” так: “У звичайної людини здебільшого відповідальність пов’язана з якимось міфічним “раптом потім хтось щось спитає”. Мені б хотілось, щоб це було навпаки, щоб людина боялась, що у неї запитають: “А чому ти нічого не робив?”. Бо більшість боїться, що вони щось зроблять, що піде не так і їх потім засудять чи будуть до них претензії. Люди бояться відповідальності, бояться невідомого, а це легко руйнується одним якісним тренінгом з домедичної допомоги”.
Ліза Іволженко – інструкторка з домедичної допомоги в інтерв’ю “Накипіло” дала декілька порад стосовно проходження навчальних тренінгів: “Можна пройти один якісний курс базовий, і у вас вже буде, наприклад, навичка зупинки кровотечі на первинному рівні. Але не можна цей тренінг пройти один раз — і все, і забути про це. Важлива постійна практика. Навіть якщо ви не ходитимете на курси, а будете повторювати навичку тампонади, навички прямого тиску, накладання турнікету, — це вже круто”.
Наразі знайти необхідні курси – не проблема, адже все більше професіоналів об’єднуються, створюють якісні, а головне – зрозумілі та легкі матеріали для вашого опрацювання. За незмоги фізично проходити курси, можна знайти безкоштовні майстер-класи в будь-якій зручній для вас інтернет-платформі. Необов’язково знаходитися на полі бою аби володіти знаннями з такмеду, набуті навички можуть стати вам в нагоді в найнеочікуваніший момент.
підготувала Катерина Касімова
