Недарма кажуть люди, що в Тулу зі своїм самоваром не їздять. Та це не має стосуватися законів, які на всій території України ідентичні. Кожна місцева рада, посилаючись на власне самоврядування, однак, мріє стати законодавцем.
Варто згадати також, що конституційні норми є нормами прямої дії, тобто вони не потребують обов’язкового прийняття додаткових законів для їхнього трактування. Права, гарантовані Основним Законом, є невідчужуваними і непорушними.
І все нібито зрозуміло, та прислівник «завчасно» кожен воліє розуміти так, як йому подобається.
Поки вельмишановні народні депутати бавляться із зимовим часом та пластиковими паспортами, проект закону «Про мирні зібрання» так і спочиває на полиці. Не існує й іншого нормативно-правого акту, який мав би силу закону та врегульовував спірні питання.
На сайті Запорізької міської ради, не зважаючи на це, можна знайти Положення про порядок розгляду звернень з питань проведення недержавних масових заходів у м. Запоріжжі. Виконавчий комітет посилається, окрім Конституції, на Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.88 № 4306-XI «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» та називає його «діючим» на території України. При цьому в Положенні зазначається, що звернення про проведення недержавних масових заходів мають подаватися «не пізніше, ніж за десять днів до встановленої дати проведення заходу».
Але тут виникає чергова колізія. Адже згідно зі Статтею 3 ЗУ «Про правонаступництво України», до ухвалення нових законів в Україні діють закони й інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, або президією Верховної Ради УРСР. Проте правонаступництво щодо актів президії ВР СРСР зазначений закон не передбачає. Тому акти президії Верховної Ради СРСР не є діючими на території України. А відтак подібне посилання є некоректним.
1) кому адресована заява;
2) від кого надійшла (повна назва організації або прізвища, імені, по-батькові громадянина, адреса місцезнаходження (проживання), контактний телефон);
3) дата та час проведення масового заходу, його місце проведення або маршрут руху учасників;
4) форма: пікет, мітинг, демонстрація тощо, та мета заходу;
5) орієнтовна кількість осіб.
Заява має бути підписана організаторами (організатором), які мають бути повнолітніми, та містити дату підписання заяви. У випадку, якщо захід організовує громадська організація, заяву підписує її керівник. А строки подання заяви – це справа тактики.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Катерина Полякова