Мирні зібрання у Запоріжжі: порушено конституційні права?

Недарма кажуть люди, що в Тулу зі своїм самоваром не їздять. Та це не має стосуватися законів, які на всій території України ідентичні. Кожна місцева рада, посилаючись на власне самоврядування, однак, мріє стати законодавцем.

Стаття 39 Конституції України чітко проголошує, що «громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування».

Варто згадати також, що конституційні норми є нормами прямої дії, тобто вони не потребують обов’язкового прийняття додаткових законів для їхнього трактування. Права, гарантовані Основним Законом, є невідчужуваними і непорушними.

І все нібито зрозуміло, та прислівник «завчасно» кожен воліє розуміти так, як йому подобається.

Поки вельмишановні народні депутати бавляться із зимовим часом та пластиковими паспортами, проект закону «Про мирні зібрання» так і спочиває на полиці. Не існує й іншого нормативно-правого акту, який мав би силу закону та врегульовував спірні питання.

У зв'язку із такою ситуацією постійно виникають конфлікти та численні судові позови. Офіційне трактування частини першої Статті 39 КУ подається у рішенні Конституційного Суду від 19 квітня 2001 року, але також розмито та неоднозначно: «організатори мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів». Зазначимо, що у проекті ЗУ «Про мирні зібрання» організатор має попередити владу за 4 дні до заходу.

На сайті Запорізької міської ради, не зважаючи на це, можна знайти Положення про порядок розгляду звернень з питань проведення недержавних масових заходів у м. Запоріжжі. Виконавчий комітет посилається, окрім Конституції, на Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.88 № 4306-XI «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» та називає його «діючим» на території України. При цьому в Положенні зазначається, що звернення про проведення недержавних масових заходів мають подаватися «не пізніше, ніж за десять днів до встановленої дати проведення заходу».

Але тут виникає чергова колізія. Адже згідно зі Статтею 3 ЗУ «Про правонаступництво України», до ухвалення нових законів в Україні діють закони й інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, або президією Верховної Ради УРСР. Проте правонаступництво щодо актів президії ВР СРСР зазначений закон не передбачає. Тому акти президії Верховної Ради СРСР не є діючими на території України. А відтак подібне посилання є некоректним.

Будь-які обмеження щодо реалізації права громадян на мирні зібрання можуть встановлюватися винятково судом і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку (частина друга Статті 39 КУ). Тому виникають сумніви щодо законності підстав для відмови у проведенні масових заходів, які вказуються періодично Управлінням з питань зовнішньої політики Запорізької міської ради, а саме: «вважається недоцільним» чи «термін подання заяви на проведення заходу» замалий.

У заяві про проведення масового заходу, згідно 39-ї статті Конституції, має міститися наступна інформація:

1) кому адресована заява;

2) від кого надійшла (повна назва організації або прізвища, імені, по-батькові громадянина, адреса місцезнаходження (проживання), контактний телефон);

3) дата та час проведення масового заходу, його місце проведення або маршрут руху учасників;

4) форма: пікет, мітинг, демонстрація тощо, та мета заходу;

5) орієнтовна кількість осіб.

Заява має бути підписана організаторами (організатором), які мають бути повнолітніми, та містити дату підписання заяви. У випадку, якщо захід організовує громадська організація, заяву підписує її керівник. А строки подання заяви – це справа тактики.

Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Катерина Полякова