Почути з вуст «регіоналів», прем’єр-міністра, Президента(!), що ми на шляху до Євроінтеграції, було настільки дивним, що не можна було вірити ні очам, ні вухам. Не було жодного дня, коли б не з’являлася у ЗМІ якась новина щодо підготовки угоди про асоціацію з ЄС. І з кожним днем, з кожним виступом гаранта держави, голови кабінету міністрів, лідерів опозиції(які напевне й самі не очікували такого повороту) українці все більше вірили.
Останнім часом прихильники євро інтеграційних кроків чекали 28 листопада так, як діти чекають Нового року.
До українських університетів приїжджають посли, консули Європейських країн,українські політики і переконують молодь, «майбутнє країни», що варто приєднуватись. Вони розповідають про перспективи, що відкриваються перед майбутніми спеціалістами, про нові можливості, про безвізовий режим, про готовність МВФ одразу дати Україні значну суму в борг, про велике бажання європейських інвесторів вкладати гроші у розвиток економіки і торгівлі України.
Постає питання: а чи можна так наївно вірити всім цим «обіцянкам-цяцянкам»?
Особисто посол Великої Британії, Саймон Сміт, запевняв студентів, що країни ЄС у майбутньому зможуть плідно співпрацювати з Україною як з рівноправним партнером, і не сприйматимуть її лише як державу з багатими природними ресурсами.
Іноземні високопосадовці виявилися реалістами, тому що, всі як один, наголосили: для того, щоб українці отримали всі ці солодкі переваги, державі потрібно гарно попрацювати, пройде не один рік, аби з’явилися видимі зміни, манна небесна не впаде на голову одразу наступного дня після підписання угоди.
Через таку позицію іноземних гостей, їм хотілося вірити.
Цікавим агітаційним ходом виявилася інформаційна кампанія Інституту світової політики, що присвячена Європейській інтеграції України. Одною з її форм був – Вуличний Євроуніверситет, що проходив у 16 містах України (в тому числі у Запоріжжі) за участі послів країн-членів ЄС. У рамках цього заходу демонструються карикатури з двома реальностями: одна – Україна нинішня, друга – Україна європейська. Організатори стверджують, що не ідеалізують ЄС, що там теж є свої проблеми, але навіть мешканці найменш заможних країн ЄС мають змогу відчувати себе більш захищеними, перш за все з правової точки зору, аніж українці.
До Запорізького національного університету приїжджав навіть Петро Порошенко, аби поспілкуватися зі студентами і особисто розказати про важливість історичного євро інтеграційного кроку України. У своїй лекції він розповів факти про нинішній стан економіки України за матеріалами трьох рейтингових агентств світу, що зокрема такі: падіння показників виробництва усіх галузей промисловості, відсутність сприятливого інвестиційного клімату, по рейтингу рейдерських захоплень – Україна на передостанньому місці. Та найвражаюче: при 20-ти мільярдному золотовалютному резерві до листопада 2014 року Україні треба сплатити 22 мільярди доларів. Такий хід подій призведе до колапсу фінансової та банкової системи, різкого падіння економіки. Лише підписання угоди про асоціацію дасть можливість уникнути такого фіналу.
Тому що після можливого підписання угоди, у грудні до України мала приїхати комісія МВФ і при задоволенні нашою державою умов таких самих, що висуває ЄС, Україні пропонується програма, що передбачає одноразове надходження 15 млрд доларів, що стабілізують економічну ситуацію в країні.
Тим часом, коли студентство підігрівається мріями про бажане краще майбутнє, між великими політиками сварки, розрізненість думок і відсутність таких важливих законопроектів. Далі – створення робочої групи, яка схожа на гумку, що просто тягне час, тому що кілька днів від неї ніякого результату.
За інформацією Української правди, європейці були готові підписати Угоду про асоціацію без остаточного вирішення питання про Тимошенко;останній сигнал, який отримала Банкова, гарантував Януковичу, що для позитивного вирішення у Вільнюсі досить лише підписати необхідний законопроект і пообіцяти відпустити екс-прем'єра вже після саміту, зазначено у матеріалі Мустафи Найема від 22.11.13.
Але все одно не сталося як гадалося. Ніхто в Європу йти і не думав. Розіграли дорогий спектакль. А рішення уряду про зупинення євро інтеграційного процесу дійсно дорого обійдеться державі, гарно вдарить по іміджу її керівників.
Фюле заявляє, що «ЄС буде готовий відновити підготовку до підписання Угоди про асоціацію, щойно Україна засвідчить свою готовність відновити свій рух до політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС заради блага своїх громадян», Азарова освистують в Раді, громадське телебачення розпочало інтернет-трансляцію, європейські видання шоковані рішенням Януковича, член Моніторингової місії Європарламенту в Україні Олександр Квасневський вважає, що шанс на підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС залишається, Кабмін і Путін хочуть трьохсторонніх переговорів з ЄС на економічно-торгівельну тематику, а ЄС заявляє, що це не вихід…
Люди виходять на майдани своїх міст, люди з різних куточків країни формують автобуси і їдуть до Києва…
Люди хочуть імпічменту, відставки уряду та підписання угоди про асоціацію з ЄС.
Що далі?
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Євгенія Науменко
