Під час засідання філософського клубу в Запорізькій державній інженерній академії 29 листопада пройшла зустріч із філософом-екзистенціалістом Володимиром Супруненком, який розвиває галузь філософії мандрівництва.
На рахунку письменника, краєзнавця та експедитора понад тридцять експедицій та безліч наукових і художніх праць про подорожування. Розпочинав Володимир свій туристичний шлях зі студентських поїздок в Карпати та на Кавказ. Потім працював вахтовиком на нафтовій свердловині в Сибіру, лісорубом на Далекому Сході, учасником експедиції Інституту географії на Памірі.
Після цього були десятки інших подорожей, які задовольняли цікавість Володимира Супруненка і допомогли зрозуміти, що він і сам може об’їздити всі республіки колишнього СРСР, а також країни ближнього і дальнього зарубіжжя. Таким чином походи та поїздки Володимира стали цілеспрямованими.
У плаванні по Дніпру і Чорному морю на шлюпці під вітрилом і на веслах вони з братом Юрієм, професійним географом, пройшли за козацьким слідом. Потім теж разом із братом проїхали на велосипедах багато сотень кілометрів колишнім Чумацьким шляхом. Багато з експедицій Володимира Супруненка фінансувалися журналом «Навколо світу». Про побут, звичаї, повір'я, обряди, кухню українців вийшли його книжки під назвами «Що маємо, те зберігаємо», «Нечиста сила», «Народний щоденник» тощо. Найпримітнішою є його фундаментальна праця з етнографії України «Ми – українці».
На запитання, чи є цікавість до України в жителів інших держав, до яких подорожував Володимир Павлович, експедитор відповів: «Звичайно! Але більше нас асоціюють із Росією. Я вважаю, що подорожуючому з собою завжди треба мати хоча б 5 фотографій рідних місць. Я навіть борщ одного разу в Індії варив. Бо ж кулінарія теж характеризує культуру».
Письменник також продемонстрував сувенір-тризубець, який привіз із джунглів Індії через схожість із українським гербом. Перетинаючи кордон в Шрі-Ланку, експедитор мав виправдовуватися, бо, як виявилося, везе з собою зброю. Володимиру довелося навіть показувати українську монету з зображенням державного символу. Врешті-решт експедитора пропустили з вимогою, щоб він загнув гострі кінці та обмотав їх чимось.
Також «Пороги» поцікввилися, чи були якісь прояви агресії до подорожуючого в різних країнах. Про це Володимир теж розповів із задоволенням: «Жодних проявів агресії не було. Одного разу, пам’ятаю, в Індії зупинився на нічліг. Уже розпалив вогнище, приготувався варити рис, як під’їжджають до мене поліцейські, забирають у відділок. Виявилося, що так вони потурбувалися про мене».
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Віталіна Бистрицька
