19 жовтня у Запорізькому національному університеті відбулася зустріч, присвячена темі доступу громадян до публічної інформації.
Настя Станко, журналістка “Hromadske.ua”:
“Ви не маєте посвідчення журналістів, але як громадянин України ви можете отримати публічну інформацію. Журналістів-розслідувачів бояться високопосадовці. Журналісти-розслідувачі дуже популярні, навіть популярніші за ведучих гламурних новин.”
За допомогою запитів на інформацію можна дізнатися речі, які пресс-служби органів влади зазвичай ховають у надрах офіційних сайтів.
Так, наприклад, з’ясувалося, що у Миколаєві існував “благодійний фонд”, куди студенти здавали гроші, коли не могли скласти іспити.
Інший випадок – журналістів зацікавило, скільки грошей витрачається в Адміністрації Президента на придбання квітів для урочистостей. У відповідь на інформаційний запит було отримано дані – приблизно 400 000 гривень за 3 місяці.
Одним із найбільш цікавих випадків, яким поділилася представниця “Громадського”, є історія про прес-карти АТО, друк яких був неможливий через те, що спеціальні принтери вийшли з ладу (одразу у двох містах). Журналісти надіслали запит до Міністерства оборони України, скільки вони мають принтерів і скільки грошей виділяється на їх утримання. Отримали відповідь про продовження строку виконання інформаційного запиту. Через 20 днів надійшла інформація: принтерів у наявності всього два.
Журналістка наголосила на тому, що варто бути критичним, розглядати ситуації під різними кутами, а для цього потрібно мати факти.
Леся Ганжа, головний редактор сайту “Доступ до правди” представила сервіс для надсилання
електронних інформаційних запитів розпорядникам. Для того, щоб отримати потрібну інформацію за допомогою сайту, необхідно:
- Обрати у меню опцію «Зробити запит». За допомогою пошуковика визначитися із розпорядником інформації, який має потрібні вам дані.
- Записати запит (відповідно до форми).
- Отримати відповідь від розпорядника.
Олександр Бурмагін, юрист Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП):
“Зверніть увагу на те, що розпорядники теж еволюціонують. Якщо журналісти шукають способи дістати інформацію, то розпорядники шукають лазівки, щоб уникнути відповіді. Це така одвічна гра.”
Спеціаліст розповів про юридичні аспекти функціонування інструменту інформаційних запитів, і дав поради, як саме варто формулювати запит:
Запит необхідно складати, уникаючи емоційності, не вживати формулювань типу “а скажіть вашу думку”, “необхідно, терміново, звільнити, розстріляти” – у такому випадку запит перетворюється на звернення громадянина і на відповідь доведеться чекати не 5 , а 20 робочих днів.
Фахівці радили шукати інформацію, яка може бути цікавою для суспільства та у жодному разі не боятися отримання відмов на запити.
Автор: Крістіна Бут
